Ще з 1848 року, коли Буковина входила до складу Австрійської імперії, постало питання про підготовку фахівців з різних галузей, в тому числі із сільського господарства, що спонукало владу Австро-Угорської імперії створити університет на Буковині. Тривалий час вивчення сільськогосподарських предметів в університеті зосереджувалось на природничих факультетах у вигляді викладання окремих курсів аграрного напрямку.
Власне сама наука про грунти в Чернівецькому університеті бере свій початок з 40-х років ХХ ст. з прибуттям на Буковину доцентів М.Г.Зеленди та П.О.Кучинського. Розпочалося вивчення властивостей та картування ґрунтового покриву Буковини. Результатом перших досліджень стала праця П.О.Кучинського “Ґрунтовий покрив Чернівецької області УРСР”, що з’явилася на сторінках “Вчених записок Чернівецького університету” в 1949 р. Спочатку дослідження проводилися на геолого-ґрунтознавчому факультеті, а з відкриттям в червні 1950 р. агрономічного відділення при біологічному факультеті вони зосереджуються на кафедрі ґрунтознавства, агрохімії та загального землеробства (завідувач – доцент Кучинський П.О.).
У зв'язку з припиненням діяльності агрономічного відділення на біологічному факультеті в 1955 р. кафедру було розформовано.
У 1985 р., за ініціативи декана біологічного факультету Михайла Марковича Марченка розпочалось відродження ґрунтознавства в Чернівецькому державному університеті. З цього року почала здійснюватися підготовка фахівців зі спеціальності „Агрохімія та ґрунтознавство” напряму підготовки „Агрохімія”. Це завдання спочатку було покладено на кафедру фізіології рослин, яка потім трансформувалася в кафедру агрохімії та фізіології рослин (завідувач доцент Лев Калістратович Кривошея).
Першими викладачами, які запрошені для викладання студентам новоствореної спеціальності, були: Світлана Михайлівна Польчина (працювала в університеті з 3 вересня 1985 р.), Микола Андрійович Бербець (з 4 вересня 1985 р.), Богдан Павлович Том’юк (з вересня 1986 р. ) та лаборант Діна Андріївна Руснак (з вересня 1985 р.).
Після запрошення у 1988 р. відомого вченого з питань ґрунтознавства, землеробства, агрохімії, екології доктора сільськогосподарських наук, професора Івана Івановича Назаренка, на факультеті розпочала роботу кафедра ґрунтознавства та агрохімії, на якій з 1988-89 н.р. повністю зосередилася підготовка фахівців зі спеціальності 7.130101 – “Агрохімія та ґрунтознавство”.
У 1990 р. кафедра здійснила перший випуск ґрунтознавців.
Іван Іванович Назаренко очолював кафедру до 2003 р.
З 17.10.1994 по 27.12.2001 р. кафедра носила назву ґрунтознавства та агробізнесу. В цей період на кафедрі почалась активна науково-дослідна робота, присвячена, в першу чергу вивченню особливостей ґрунтового покриву Передкарпаття та Карпат, відкрилася аспірантура. Аспірантами кафедри в різні роки були: Василь Степанович Вахняк, Віктор Миколайович Яворов (нині доценти Подільського державного аграрно-технічного університету), Іван Степанович Смага (нині професор кафедри землевпорядкування і кадастру ЧНУ, протягом 2003-2007 рр. – завідувач кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування ЧНУ), Дмитрук Юрій Михайлович (нині професор, завідувач кафедри ґрунтознавства). Закінчили аспірантуру при кафедрі та успішно захистили кандидатські дисертації також її випускники: Володимир Андрійович Нікорич, Руслан Іванович Беспалько, Василь Романович Черлінка, Юрій Сільвестрович Дронь, Оксана Володимирівна (Вархол) Лобова (нині викладає у Національному університеті біоресурсів і природокористування), Тетяна Іванівна Цвик, Тетяна Михайлівна Чорневич.
У різні роки на кафедрі працювали викладачами: Богдан Павлович Том’юк, Сергій Володимирович Шова, Микола Юхимович Луньов, Антон Миколайович Третяк, Петро Федорович Кузьмук, Роман Миколайович Романко, Іван Іванович Казімір, лаборантами − Галина Василівна Звягольська, Зіна Павлівна Суровцева, Анна Володимирівна Вінник, Людмила Антонівна Кушнір, Наталія Іванівна Горенчук, Ірина Іванівна Станкевич, Лариса Іванівна Тумак, Наталія Носата, Тетяна Василівна Ґудзь, Олег Ілько, Інна Василівна Савицька, Вдовиченко Ольга Євгенівна та інші.
Необхідність розширення наукових досліджень з проблем використання, моніторингу стану та оцінки земельних ресурсів викликало потребу в підготовці висококваліфікованих інженерів – землевпорядників. Тому з ініціативи завідувача кафедри професора Івана Івановича Назаренка, за підтримки декана біологічного факультету професора Михайла Марковича Марченка, у 1998 році відкрито спеціальність “Землевпорядкування та кадастр” (спеціалізація “Оцінка землі та нерухомого майна”).
З 27.12.2001 р. кафедра перейменована в кафедру ґрунтознавства та землевпорядкування. В 2003 році здійснено перший випуск інженерів – землевпорядників освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, а в 2004 році – “магістр”. В цьому ж році розпочато підготовку фахівців за спеціалізацією “Агрохімсервіс та інформаційні системи” в рамках спеціальності “Агрохімія та ґрунтознавство”.
З 2003 до 2007 р. кафедрою керував доцент Іван Степанович Смага.
1 вересня 2009 року кафедра "Грунтознавства та землевпорядкування" розділилася на два структурних підрозділи: кафедри "Землевпорядкування та кадастру" (очолив доцент Беспалько Р.І.) та "Грунтознавства" (очолила доцент Польчина С.М., а з серпня 2011 року - проф. Дмитрук Ю.М.).
У вересні 2022 року, внаслідок злиття двох кафедр, був утворений новий структурний підрозділ університету - кафедра геоматики, землеустрою та агроменеджменту, яку очолив проф. Беспалько Руслан Іванович. Кафедра випускає бакалаврів та магістрів з двох спеціальностей: 193 «Геодезія та землеустрій» та 201 «Агрономія», і є одним з найбільших структурних підрозділів інституту.
Головне завдання кафедри – теоретична підготовка висококваліфікованих фахівців, яка тісно поєднується з навчальними та виробничими практиками. Під час навчання за спеціальністями, для студентів створені всі умови для вивчення земельного законодавства, основ землеустрою та кадастру, геодезії та картографії, геоінформаційних технологій, ґрунтового покриву планети, оволодіння новітніми методами ведення моніторингу ґрунтів, підвищення їх родючості, проектування сівозмін, систем удобрення та заходів захисту сільськогосподарських культур.
Кращі студенти мають змогу ознайомитись із організацією землевпорядної справи та сільськогосподарського виробництва в країнах Західної Європи, зокрема, в Польщі та Австрії. Для наших студентів проводяться лекції та практичні заняття з гуманітарних, соціально-економічних та фундаментальних дисциплін висококваліфікованими викладачами різних факультетів, що дає змогу отримати класичну університетську освіту, на відміну від студентів, що опановують ці спеціальності в інших (як правило аграрних) закладах освіти. Практичні заняття та виробничі практики проходять на базі провідних агрохолдингів, фермерських господарств, геодезичних фірмах і землевпорядних організаціях України .
Співробітники кафедри постійно працюють над вдосконаленням методичного забезпечення головних курсів і спецкурсів, підвищенням ефективності проведення лабораторних і практичних робіт, семінарських занять, навчальних та виробничих практик, виконання курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Щорічно випускаються методичні праці (навчальні посібники, конспекти лекцій та методичнв розробки, електронні курси).
У 2003, 2004 та 2008 роках видано підручник з грифом МОН України: І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич «Ґрунтознавство» для студентів біологічних, географічних та екологічних спеціальностей. У 2006 році видані підручники з грифом МОН України “Ґрунтознавство з основами геології” для студентів землевпорядних спеціальностей та “Землеробство з основами меліорації” для студентів агрономічних спеціальностей, а також «Основи біогеохімії», «Польові дослідження та картування ґрунтів».
Колектив кафедри формує ядро Чернівецького відділення Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків (УТГА). Професор Іван Іванович Назаренко був членом Центральної Ради цього товариства. З 2006 року його замінив проф. Юрій Михайлович Дмитрук. Співробітники кафедри беруть активну участь у його роботі комісій: "Біології ґрунтів" – доцент Нікорич В.А., "Генезис, географія та класифікація ґрунтів" - доцент Польчина С.М.
Майже всі викладачі є членами Міжнародної спілки ґрунтознавців (IUSS). За сприяння цієї організації на базі кафедри в 2005 та 2008 рр. проведені Міжнародні науково-практичні конференції з питань класифікації та діагностики ґрунтів на яких були представлені наукові досягнення науковців з понад десяти країн світу. Крім цих двох вельми представницьких міжнародних наукових симпозіумів, кафедрою організовані і всеукраїнські конференції (2010 р., 2012 р.).
У 2007 році на замовлення FAO при ООН, співробітниками кафедри (доцентами С.М. Польчиною та В.А. Нікоричем) була перекладена «Світова реферативна база ґрунтових ресурсів 2006».
На кафедрі прискіпливу увагу приділяють міжнародній співпраці. Налагоджений тісний зв’язок із штаб-квартирою Land and Plant Nutrition Management Service – AGLL, FAO, Rome, Italy. Активним партнером у дослідженнях виступає кафедра ґрунтознавства та географії ґрунтів Jagiellonian University, Poland. Гарні зв’язки сформовані з провідними галузевими національними центрами Голландії, Австрії, Словаччини, Румунії, Білорусі та Молдови. Така співпраця розширює можливості наукових досліджень і торує шлях у рейтингові журнали з високим імпакт-фактором.
Результати наукових досліджень публікуються у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях, що входять до переліку науково-метричних баз даних: "Geoderma", "Catena", "Aсta oecologica carpatica (Romania)"; "Science and education a new dimension (Budapest)"; "Землеустройство, кадастр и мониторинг земель (Москва)"; "Землеустрій та кадастр"; "Вiсник геодезії та картографії"; "Землевпорядний вісник"; "Геодезія, картографія і аерофотознімання"; "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"; "Вісник Національного університету водного господарства та природокористування"; "Вiсник аграрної науки Причорномор’я"; "Містобудування та територіальне планування"; "Екологія та ноосферологія"; "Екологічна безпека та природокористування"; "Екологія і природокористування"; "Екологічна безпека"; "Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування"; "Екологічні науки", "Грунтознавство", "Агрохімія та грунтознавство", "Біологічні системи" та інших.
Науковці кафедри є членами редакційних колегій журналів “Ґрунтознавство”, «Екологія та ноосферологія», "Soil Forming Factors from the Temperate Zone", "Біологічні системи".
Підготовлена фахівцями кафедри ліцензійна справа щодо спроможності забезпечення ліцензійних вимог підготовки збільшеного обсягу фахівців за напрямом «Геодезія, картографія та землеустрій» спеціальності «Землеустрій та кадастр» освітньо-кваліфікаційних рівнів «Спеціаліст» і «Магістр» із позитивними результатами пройшла розгляд у міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України і на даний момент часу кафедра має право готувати такий ліцензований обсяг фахівців: ОКР "Бакалавр" – 80, ОКР "Спеціаліст" – 50, ОКР "Магістр" – 20.
Викладачі кафедри постійно підвищують свій професійний рівень, проходячи стажування у провідних вітчизняних та закордонних наукових центрах – Державному агентстві земельних ресурсів України; Київському національному університеті будівництва і архітектури; Національному авіаційному університеті; Національному університеті "Львівська політехніка"; Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління, Інституті геохімії навколишнього середовища НАНУ, ННЦ “Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”, Національному університеті біоресурсів і природокористування, Uniwersytet Przyrodniczny w Lublinie, (Польща) та інших.
Підготовка фахівців інженерів-землевпорядників має тривалу та цікаву історію, і розпочинається в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича з 1998 р. із відкриття на кафедрі ґрунтознавства та землевпорядкування спеціальності «Землевпорядкування та кадастр» (спеціалізації «Оцінка землі та нерухомого майна»). Перший випуск магістрів даної спеціальності здійснено в 2004 р.
Гостра потреба та великий попит на фахівців спрямованих на реалізацію земельної реформи призвів до поділу з 1 вересня 2009 р. кафедри на два окремих структурних підрозділи: кафедру ґрунтознавства та кафедру землевпорядкування та кадастру (очолив к.б.н., доцент Беспалько Р.І.). Підготовка магістрів здійснювалася за кодом спеціальності 8.08010103 землеустрій та кадастр. У 2016р. відбувся перехід до однієї спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій». З 1 вересня 2017 р. припинилася підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», що автоматично збільшило попит на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістра». Землевпорядна освіта надавалася численними закладами різного спрямування, що призводило до втрати студентами змоги отримувати фундаментальні навички із системної організації земель, їх використання та охорони, особливо земель сільськогосподарського призначення. Тому, всі заклади вищої освіти очікували від МОН розробки Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальності 193 Геодезія та землеустрій. У травні 2022 р. презентовано Проєкт Стандарту, рекомендаційні положення якого враховувалися безпосередньо під час розроблення ОПП «Землеустрій та кадастр», а з 10 липня 2023 р. затверджено безпосередньо Стандарт вищої освіти для другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 193 Геодезія та землеустрій.
Освітньо-професійна програма «Землеустрій та кадастр» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій галузі знань 19 Архітектура та будівництво затверджена Вченою радою ЧНУ ім. Юрія Федьковича (протокол № 1 від «30» січня 2023 р.). 2 травня 2023 р. на засіданні кафедри геоматики, землеустрою та агроменедмженту обговорено пропоновані на підставі наявного Проєкту Стандарту вищої освіти зміни та сформовано таблицю пропозицій та результатів внесених змін до освітньо-професійної програми «Землеустрій та кадастр» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій галузі знань 19 Архітектура та будівництво.
Донедавна основний акцент на вдосконалення освітніх програм організації навчального процесу в землеустрої фокусувався на адаптацію сільського господарства до кліматичних змін та ратифіковану Україною Паризьку кліматичну угоду, яка передбачала інтеграцію відповідних заходів до освітнього процесу. За оцінками видання National Geographic, що моделювало карту Землі без льодового покриву, Україна в абсолютних показниках втрачає чи не найбільше в Європі, а Крим стає невеличким островом. Затоплення значних територій суходолу призведе до масових міграцій та потреби інженерного облаштування територій для захисту від несприятливих фізико-географічних явищ та стратегічного планування з урахуванням нових реалій. Проблема глобального потепління безумовно не втратить актуальності, а масштаби можливих наслідків лише зростатимуть. Нині внаслідок російської військової агресії основні заходи буде спрямовано на трансформацію використання угідь з метою запобігання світовій продовольчій кризі та за-ходи щодо рекультивації порушених в результаті бойових дій земель. Застосування матеріалів просторового планування повинно сприяти формуванню цілісних та комплексних планів щодо відновлення територій громад, відповідно до пріоритетів їх розвитку та наявних можливостей, опираючись на розрахунки та планувальні рішення. Не можна і оминути цифрову трансформацію суспільства, яка знайшла активне відображення у впровадженні в Україні Національної інфраструктури геопросторових даних та численних спеціалізованих геопорталів. Означена проблематика знайшла відображення під час розроблення змісту ОПП «Землеустрій та кадастр».
У вересні 2022 р. відбулося злиття двох кафедр та утворення нового структурного підрозділу університету - кафедри геоматики, землеустрою та агроменеджменту.
Фундатори кафедри

